1. Словник української мови Грінченка

чвирк

Чви́рк, -ка

м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. І. 9.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвирк — ЧВИРК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чви́ркати і чви́ркнути. На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки – чвирк! (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  2. чвирк — чвирк вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. чвирк — ЧВИРК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чви́ркати і чви́ркнути. На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки — чвирк! (Мик., Повісті.., 1956, 23). Словник української мови в 11 томах