чвирк
ЧВИРК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чви́ркати і чви́ркнути.
На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки — чвирк! (Мик., Повісті.., 1956, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чвирк — ЧВИРК, виг., розм. Уживається як присудок за знач. чви́ркати і чви́ркнути. На грядках часом іще позалишались баклажани, великі, червоні, аж горять. Станеш на нього чоботом, а він тільки – чвирк! (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
- чвирк — чвирк вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- чвирк — Чви́рк, -ка м. Остатокъ послѣ перегонки спирту. Котл. Ен. Слов. 30. Тогді від мене візьмеш чвирк, — тогда я тебѣ ничего не дамъ. Котл. Ен. І. 9. Словник української мови Грінченка