чвиркання
ЧВИ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чви́ркати і звуки, утворювані цією дією.
Серед непроглядного мороку ночі, густого дощового туману чулося тільки чвиркання води з-під ступні (Мирний, III, 1954, 391).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чвиркання — ЧВИ́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чви́ркати і звуки, утворювані цією дією. Серед непроглядного мороку ночі, густого дощового туману чулося тільки чвиркання води з-під ступні (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- чвиркання — чви́ркання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- чвиркання — -я, с., розм. Дія за знач. чвиркати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови