чвиря

Чви́ря, -рі

ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвиря — див. негода Словник синонімів Вусика
  2. чвиря — ЧВИ́РЯ, і, ж., діал. Негода. Ішла жура осінньої чвирі. Над міськими болотами шкульгали дощі – холодні й нудні (М. Хвильовий); * Образно. Риплять тачанки дощів і тріскотять кулемети чвирі (М. Хвильовий). Словник української мови у 20 томах
  3. чвиря — -і, ж., діал. Негода. Великий тлумачний словник сучасної мови