1. Словник української мови у 20 томах

чвиря

ЧВИ́РЯ, і, ж., діал.

Негода.

Ішла жура осінньої чвирі. Над міськими болотами шкульгали дощі – холодні й нудні (М. Хвильовий);

* Образно. Риплять тачанки дощів і тріскотять кулемети чвирі (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чвиря — див. негода Словник синонімів Вусика
  2. чвиря — -і, ж., діал. Негода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чвиря — Чви́ря, -рі ж. Ненастье. До сього часу, спасибі Богові, у городі сухо, бо не було ще чвирі. О. 1862. X. 117. Словник української мови Грінченка