челядницький

Челядницький, -а, -е

Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. челядницький — ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до челя́дник. І треба ж було Наталці піти на челядницькі ігрища, влаштовані на зелені свята для панства (С. Добровольський). 2. у знач. ім. челя́дницька, кої, ж. Те саме, що челя́дня. Словник української мови у 20 томах
  2. челядницький — челя́дницький прикметник іст. Орфографічний словник української мови
  3. челядницький — -а, -е, іст. Прикм. до челядник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. челядницький — Челя́дницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. челядницький — ЧЕЛЯ́ДНИЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Прикм. до челя́дник. І треба ж було Наталці піти на челядницькі ігрища, влаштовані на зелені свята для панства (Добр., Очак. розмир, 1965, 24). 2. у знач. ім. челя́дницька, кої, ж. Те саме, що челя́дня. Словник української мови в 11 томах