череп'я
Череп'я, -п'я
с. соб. Черенки. Радом. у. Ухопив миску.... да тоді в двері! так череп'я й розлетілось. Г. Барв. 203.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- череп'я — див. черепок Словник синонімів Вусика
- череп'я — ЧЕРЕ́П'Я, я, с., збірн., розм. Черепки (див. черепо́к¹ 1, 2). Ухопив миску .. да тоді в двері! так череп'я й розлетілось (Ганна Барвінок); На підлозі валялися подерті подушки, розбиті портрети, книжки, череп'я з посуду (Ю. Яновський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- череп'я — чере́п'я іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- череп'я — -я, с., збірн., розм. Черепки (див. черепок I 1), 2)). Великий тлумачний словник сучасної мови