1. Словник української мови Грінченка

черкатися

Черкатися, -каюся, -єшся

гл. Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Кв. Її плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. І. 151.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черкатися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
  2. черкатися — ЧЕРКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. об кого, що, кого, чого, з ким, чим. Те саме, що черка́ти 1. А як йде, то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки, аж об землю черкається (І. Словник української мови у 20 томах
  3. черкатися — черка́тися 1 дієслово недоконаного виду торкатися черка́тися 2 дієслово недоконаного виду чортихатися Орфографічний словник української мови
  4. черкатися — I -аюся, -аєшся, недок. 1》 об кого – що, кого, чого, з ким – чим. Те саме, що черкати I 1). || Човгатися, тертися одне об одне, торкатися одне одного. 2》 перен., заст. Стосуватися чого-небудь. II -аюся, -аєшся, недок. Те саме, що черкати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. черкатися — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. черкатися — ЧЕРКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок. 1. об кого— що, кого, чого, з ким — чим. Те саме, що черка́ти¹ 1. А як йде, то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки, аж об землю черкається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах