черкатися
ЧЕРКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
1. об кого, що, кого, чого, з ким, чим. Те саме, що черка́ти 1.
А як йде, то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки, аж об землю черкається (І. Нечуй-Левицький);
– А риба, каже [Грицько], так і черкається об ноги (Панас Мирний);
Та глянь на північ: там крицеві зводи черкаються об небо (М. Драй-Хмара);
Хата була маленька та низька. Висока Олександра мало не черкалась головою об стелю (М. Коцюбинський);
Знову черкається [сонце] об небокрай (Р. Іваничук);
* Образно. Пругкий вітрець крилом щоки черкався (Л. Первомайський);
// Човгатися, тертися одне об одне, торкатися одне одного.
Лист черкається об лист і тихо дзвенить (І. Нечуй-Левицький);
Вітер ходив по ліску, голі віти черкались одна об одну, як сухі кістки (В. Собко).
2. перен., заст. Стосуватися чого-небудь.
Перші оповідання черкаються дійсного життя та горя людського (Панас Мирний).
ЧЕ́РКАТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок.
Те саме, що че́ркати.
– Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті, – благальним тоном промовила мати із-за прядки (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- черкатися — див. лаяти Словник синонімів Вусика
- черкатися — черка́тися 1 дієслово недоконаного виду торкатися черка́тися 2 дієслово недоконаного виду чортихатися Орфографічний словник української мови
- черкатися — I -аюся, -аєшся, недок. 1》 об кого – що, кого, чого, з ким – чим. Те саме, що черкати I 1). || Човгатися, тертися одне об одне, торкатися одне одного. 2》 перен., заст. Стосуватися чого-небудь. II -аюся, -аєшся, недок. Те саме, що черкати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черкатися — ЛА́ЯТИ (обзивати кого-небудь образливими словами), ЛА́ЯТИСЯ, ОБЗИВА́ТИ, СВАРИ́ТИ, СВАРИ́ТИСЯ, ПРОКЛИНА́ТИ, ПАПЛЮ́ЖИТИ, КЛЯ́СТИ́ розм., НАБИРА́ТИ розм., УЗИВА́ТИ (ВЗИВА́ТИ) розм., ШПЕ́ТИТИ розм., ХРЕСТИ́ТИ розм., ВИ́СПОВІДАТИ, ШЕРСТИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- черкатися — ЧЕРКА́ТИСЯ¹, а́юся, а́єшся, недок. 1. об кого— що, кого, чого, з ким — чим. Те саме, що черка́ти¹ 1. А як йде, то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки, аж об землю черкається (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- черкатися — Черкатися, -каюся, -єшся гл. Дотрогиваться, касаться. МУЕ. III. 90. Вже туж-туж хліба стає, вже так, що по засіках міркою і дно черкається. Кв. Її плече черкалося з його плечем. Мир. Пов. І. 151. Словник української мови Грінченка