1. Словник української мови Грінченка

черкнути

Черкнути, -ну, -неш

гл. одн. в. отъ черкати.

1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже.

2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. Харьк.

3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. Харьк.

4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Щог. В. 21. Черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. І. 28.

5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. Г. Барв. 406.

6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Св. Л. 224. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черкнути — ЧЕРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, чим. 1. Однокр. до черка́ти 1, 3. Христина .. зміряла блискавичним поглядом парубка і кинулась бігцем од нього, ось з розгону черкнула підківками лід і, вигинаючись, виписала ними перше півколо (М. Словник української мови у 20 томах
  2. черкнути — черкну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. черкнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. 1》 Однокр. до черкати I. 2》 розм. Ударити кого-небудь або ким-небудь об щось. 3》 без додатка, фам. Швидко податися куди-небудь; чкурнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черкнути — ПИСА́ТИ (графічно передавати на чомусь слова, текст тощо); КРЕ́СЛИТИ, НАКРЕ́СЛЮВАТИ (перев. друкованими літерами); ВИПИ́СУВАТИ (старанно); ВИВО́ДИТИ (перев. із сл. Словник синонімів української мови
  5. черкнути — Черкну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. черкнути — ЧЕРКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до черка́ти¹. Христина.. зміряла блискавичним поглядом парубка і кинулась бігцем од нього, ось з розгону черкнула підківками лід і, вигинаючись, виписала ними перше півколо (Стельмах, І, 1962... Словник української мови в 11 томах