черпати
Черпа́ти, -па́ю, -єш
гл. Черпать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черпати — (куди) начерпувати, (воду — ще) набирати, (звідки) вичерпувати, П. (досвід) запозичати, запозичувати, (знання) здобувати, (сили) набиратися чого Словник синонімів Караванського
- черпати — Брати, вичерпувати, зачерпувати, набирати Словник синонімів Вусика
- черпати — ЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без дод. 1. Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось). – Мати ж моя мила, Де Настусю діла? – Пішла до криниці Черпати водиці (П. Словник української мови у 20 томах
- черпати — черпа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- черпати — -аю, -аєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось). Великий тлумачний словник сучасної мови
- черпати — Черпа́ти, черпа́ю, -па́єш, -па́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- черпати — ЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Набирати, діставати якусь рідину або сипку масу, захоплюючи їх чим-небудь (перев. знизу, з глибини чогось). — Мати ж моя мила, Де Настусю діла? — Пішла до криниці Черпати водиці (Чуб. Словник української мови в 11 томах