1. Словник української мови Грінченка

чечик

Чечик, -ка

м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чечик — ЧЕ́ЧИК, а, ч., розм Те саме, що че́чіт. Біла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик а вона й стала (Номис). Словник української мови у 20 томах
  2. чечик — А, ч. Пляшка алкогольного напою. Чечик слив'янки. Словник сучасного українського сленгу