1. Словник української мови у 20 томах

чечик

ЧЕ́ЧИК, а, ч., розм

Те саме, що че́чіт.

Біла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик а вона й стала (Номис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чечик — А, ч. Пляшка алкогольного напою. Чечик слив'янки. Словник сучасного українського сленгу
  2. чечик — Чечик, -ка м. пт. чечетъ. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик, дав їй мечик, а вона й стала. Ном. заг. № 429. Словник української мови Грінченка