1. Словник української мови Грінченка

чибрик

Чи́брик, -ка

м. раст. а) = чебрець. а). Шух. І. 22. б) — дикий. Thymus montanus. Шух. І. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чибрик — ЧИ́БРИК, а, ч., бот., діал. Чебрець. Пахощі чибрика. Словник української мови у 20 томах