чибрик
ЧИ́БРИК, а, ч., бот., діал.
Чебрець.
Пахощі чибрика.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чибрик — Чи́брик, -ка м. раст. а) = чебрець. а). Шух. І. 22. б) — дикий. Thymus montanus. Шух. І. 22. Словник української мови Грінченка