чинка

Чинка, -ки

ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинка — ЧИ́НКА, и, ж., розм. Чинення шкіри. Узятися за чинку. Словник української мови у 20 томах
  2. чинка — чи́нка стругалка для олівців (ст)||чиночка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. чинка — -и, ж., діал. Вичинка шкур. Великий тлумачний словник сучасної мови