чинка

ЧИ́НКА, и, ж., розм.

Чинення шкіри.

Узятися за чинку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чинка — чи́нка стругалка для олівців (ст)||чиночка Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. чинка — -и, ж., діал. Вичинка шкур. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чинка — Чинка, -ки ж. Выдѣлка кожъ. Сумск. у. Словник української мови Грінченка