1. Словник української мови Грінченка

чмихати

Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш)

гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. О. 1861. V. 68. Чмихає, як овечка. Ном. № 13943. Нічого мені не каже, тільки чмише. Г. Барв. 288. Вже холодом чмише. Конотоп. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чмихати — (носом) сопти, пирхати; (- паровик) пихкати; З. дмухати, дути. Словник синонімів Караванського
  2. чмихати — див. пирхати; сміятися Словник синонімів Вусика
  3. чмихати — ЧМИ́ХАТИ, чми́хаю, чми́хаєш і розм. чми́шу, чми́шеш, недок. 1. Переривчасто, глухо випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. чмихати — чми́хати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  5. чмихати — чмихаю, чмихаєш і розм. чмишу, чмишеш, недок. 1》 Переривчасто, глухо випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. || З шумом випускати повітря з ніздрів. 2》 розм. Сміятися, усміхатися, видаючи глухі звуки носом, губами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чмихати — ПИ́РСКАТИ (вибухати раніше стримуваним сміхом), ПИ́РХАТИ, ПРИ́СКАТИ розм.; ПО́РСКАТИ (перев. із сл. сміх, регіт); ЧМИ́ХАТИ розм., ФИ́РКАТИ розм. (стиха, потай). — Док.: пи́рснути, пи́рхнути, при́снути, порсну́ти, чми́хнути, фи́ркнути. Словник синонімів української мови
  7. чмихати — Чми́хати, -хаю, -хаєш, -хає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чмихати — ЧМИ́ХАТИ, чми́хаю, чми́хаєш і розм. чми́шу, чми́шеш, недок. 1. Переривчасто, глухо випускати повітря, пару, відпрацьований газ і т. ін. Словник української мови в 11 томах