1. Словник української мови Грінченка

чміль

Чміль, чмеля

м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. ум. чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Чміль — Чміль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. чміль — ЧМІЛЬ, чмеля́, ч., діал. Джміль. Ігор почув якесь дзижчання, наче над головою крутився великий чміль (О. Донченко); Ящірка шурхнула в нору, чміль пролетів, муравки трудяться й трудяться невтомно (О. Гончар); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  3. чміль — чмеля, ч., діал. Джміль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чміль — слу́хати джмелі́в (чмелі́в), зневажл. Відчувати гул, шум в голові (перев. від удару). Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати (М. Номис). уби́ти му́ху (чмеля́). Випити вина, горілки. Панько убив муху і проспав до ранку (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
  5. чміль — ЧМІЛЬ, чмеля́, ч., діал. Джміль. Ігор почув якесь дзижчання, наче над головою крутився великий чміль (Донч., V, 1957, 78); Ящірка шурхнула в нору, чміль пролетів, муравки трудяться й трудяться невтомно (Гончар, Тронка, 1963, 183); *У порівн. Словник української мови в 11 томах