чміль
ЧМІЛЬ, чмеля́, ч., діал. Джміль.
Ігор почув якесь дзижчання, наче над головою крутився великий чміль (Донч., V, 1957, 78);
Ящірка шурхнула в нору, чміль пролетів, муравки трудяться й трудяться невтомно (Гончар, Тронка, 1963, 183);
*У порівн. Громада чмелем загула, У дзвони задзвонили (Шевч., II, 1963, 160).
◊ Уби́ти чмеля́ див. убива́ти¹;
Чмелі́в слу́хати — те саме, що Джмелі́в слу́хати ( див. джміль).
Як зложив [Халявський] кулаки, як хряпне себе по голові, що насилу устояв і довго чмелів слухав (Кв.-Осн., II, 1956, 208);
[Герасим:] Ану! чув? Чи чмелів слухаєш? [Кнур:] Чмелів, чмелів… Загули вони в мене, як рій той (Мирний, V, 1955, 86).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Чміль — Чміль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- чміль — ЧМІЛЬ, чмеля́, ч., діал. Джміль. Ігор почув якесь дзижчання, наче над головою крутився великий чміль (О. Донченко); Ящірка шурхнула в нору, чміль пролетів, муравки трудяться й трудяться невтомно (О. Гончар); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- чміль — чмеля, ч., діал. Джміль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чміль — слу́хати джмелі́в (чмелі́в), зневажл. Відчувати гул, шум в голові (перев. від удару). Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати (М. Номис). уби́ти му́ху (чмеля́). Випити вина, горілки. Панько убив муху і проспав до ранку (З усн. мови). Фразеологічний словник української мови
- чміль — Чміль, чмеля м. Шмель. Чмелі гудуть. Ном. № 11760. слухати чмелів. Лежать на землѣ отъ удара. Сердешний об землю упав, чмелів довгенько дуже слухав. Котл. Ен. II. 24. ум. чме́лик. Летить чмелик. Рудч. Ск. I. 118. Словник української мови Грінченка