чоко
Чоко
меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чоко — ЧО́КО, виг., розм. Виражає стукіт підков. Як піду я в скоки та в боки... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах