чоко

ЧО́КО,

виг., розм. Виражає стукіт підков.

Як піду я в скоки та в боки... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чоко — Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25. Словник української мови Грінченка