чокнутися

ЧО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.

1. Однокр. до чо́катися.

[Кіндрат Антонович:] Може, по чарці, га? [Учитель:] Та не шкодить... [Кіндрат Антонович:] А як не шкодить, то чому ж нам і не чокнутися? (М. Кропивницький);

І від шуму, від біганини та вина Дрогодза швидко сп'янів і говорив голосно й патетично, насмішкувато дивлячись на професора. Обоє, ще раз чокнувшись, жваво заходились обговорювати вишівські справи (М. Івченко);

Варава чокнувся чаркою, випив, скривився і засміявся: – І як її оті пияки дудлять!? (М. Стельмах).

2. перен. Втратити здатність розумно діяти; з'їхати з глузду.

У тебе такі гарні очі!.. – Ти що, чокнувся? – спитала вона, і її голос, тепер тихий і майже лагідний, не в'язався з цим грубим словом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чокнутися — чо́кнутися дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. чокнутися — -нуся, -нешся, док., діал. Однокр. до чокатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чокнутися — ЦО́КАТИСЯ (келихом, чаркою), ЧАРКУВА́ТИСЯ розм., ЧО́КАТИСЯ розм., ТОРКА́ТИСЯ діал. — Док.: цо́кнутися, почаркува́тися, чо́кнутися, торкну́тися. Словник синонімів української мови
  4. чокнутися — ЧО́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док., діал. Однокр. до чо́катися. [Кіндрат Антонович:] Може, по чарці, га? [Учитель:] Та не шкодить… [Кіндрат Антонович:] А як не шкодить, то чому ж нам і не чокнутися? (Кроп. Словник української мови в 11 томах