чоломкання
Чоломкання, -ня
с. Взаимные поцѣлуи, см. чоломкатися. Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чоломкання — ЧОЛО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чоло́мкатися. – О куме, – каже той, – хіба так чоломкаються?.. Отако-о! – придавив йому [руку] ще й посіпав. – Ет, – аж лоб зморщив Кирило, – без діла мені чоломкання те (А. Словник української мови у 20 томах
- чоломкання — чоло́мкання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- чоломкання — -я, с., розм. Дія за знач. чоломкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чоломкання — Чоло́мкання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чоломкання — ЧОЛО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чоло́мкатися. — О куме,— каже той,— хіба так чоломкаються?.. Отако-о! — придавив йому [руку] ще й посіпав. — Ет, — аж лоб зморщив Кирило, — без діла мені чоломкання те (Тесл. Словник української мови в 11 томах