чопочок
Чопо́чок, -чка
м. ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чопочок — ЧОПО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до чіп¹. Челядник приніс маленьке дубове фарбоване барильце, одіткнув чопочок. Мускусним, пахучим милом гетьман вимив руки, плеснув водою в обличчя, відчув себе бадьоріше (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах