чопочок
ЧОПО́ЧОК, чка, ч.
Зменш. до чіп¹.
Челядник приніс маленьке дубове фарбоване барильце, одіткнув чопочок. Мускусним, пахучим милом гетьман вимив руки, плеснув водою в обличчя, відчув себе бадьоріше (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чопочок — Чопо́чок, -чка м. ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8. Словник української мови Грінченка