чопок
ЧОПО́К, пка́, ч.
Зменш. до чіп¹ 1.
Чопок вилетів, і горілка витекла на підлогу (Н. Рибак);
Чопки з барил вибили, проте денець не побачили: сталася подія, за якою забули й про румильське вино, й про фляжки з оковитою, й про все на світі (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чопок — див. затичка Словник синонімів Вусика
- чопок — чопо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- чопок — -пка, ч. Зменш. до чіп I 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чопок — як чіп, зі сл. дурни́й, п’я́ний, напи́тися і т. ін. Дуже сильно, надзвичайно. — Хоч і кажуть, що ти відьма, і бояться люди тебе, а я прямо скажу — дурна, дурна як чіп, та й годі!... Фразеологічний словник української мови
- чопок — ЧОПО́К, пка́, ч. Зменш. до чіп¹ 1. Чопок вилетів, і горілка витекла на підлогу (Рибак, На світанку, 1940, 73). ◊ П’я́ний, як чопо́к — те саме, що П’я́ний, як чіп ( див. чіп¹). П’яний, як чопок (Номис, 1864, № 230). Словник української мови в 11 томах
- чопок — Чопо́к, -пка м. ум. отъ чіп. Ком. II. № 383. Словник української мови Грінченка