1. Словник української мови Грінченка

чорненький

Чорний, -а, -е

1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14.

2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. н. п. чорне море. Черное море. Чорним морем далеко гуляли. АД. І. 209. чорне сло́во. Брань, ругательство, преимущественно съ упоминаніемъ чорта. Він назвав мене чорними словами, каже: сякий-такий сину, та й по матерному. Новомоск. у.

3) говорити по чорному. Упоминать чорта въ рѣчи. Борз. у. ум. чорненький, чорнесенький. Чуб. V. 243. чорненечкий. Вх. Зн. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чорненький — див. чорний Словник синонімів Вусика
  2. чорненький — [чорнен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. чорненький — ЧОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чо́рний 1–4. Ой за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким, Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (з народної пісні); Посеред купи лежав, об'юшений кров'ю, той самий чорненький москаль, що оборонив Максима од смерті (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  4. чорненький — чорне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  5. чорненький — -а, -е. Пестл. до чорний 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чорненький — Чорне́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чорненький — ЧОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чо́рний 1-4. Ой за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким. Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (Нар. лірика, 1956, 198); Посеред купи лежав, об’юшений кров’ю, той самий чорненький москаль, що оборонив Максима од смерті (Мирний... Словник української мови в 11 томах