чорненький
ЧОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чо́рний 1-4.
Ой за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким. Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (Нар. лірика, 1956, 198);
Посеред купи лежав, об’юшений кров’ю, той самий чорненький москаль, що оборонив Максима од смерті (Мирний, І, 1949, 232);
За партою сидить Володько Гречаний і ще якась маленька дівчинка у чорненькому фартушку (Зар., Світло, 1961, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чорненький — див. чорний Словник синонімів Вусика
- чорненький — [чорнен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- чорненький — ЧОРНЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до чо́рний 1–4. Ой за гаєм, гаєм, Гаєм зелененьким, Там орала дівчинонька Воликом чорненьким (з народної пісні); Посеред купи лежав, об'юшений кров'ю, той самий чорненький москаль, що оборонив Максима од смерті (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
- чорненький — чорне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- чорненький — -а, -е. Пестл. до чорний 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- чорненький — Чорне́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чорненький — Чорний, -а, -е 1) Черный. Чорний як циган. Ном. № 8527. Очі чорні, як терночок. н. п. Чорні брови маю, та й не оженюся. н. п. Чорна свита. МВ. І. 108. Чорна хмара. МВ. ІІ. 14. 2) Грязный. Мене мати не пустила, що в чорному ходячи, скажуть ледащиця. н. Словник української мови Грінченка