чу

Чу!

меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чу — ЧУ, виг., розм. 1. Виражає захоплення, здивування. А ось і Орися! Чу! Як же це гарненько прибрана! – ласкаво підійшов пан полковник хвастовський до гарненької русявенької дівчинки (Д. Мордовець). 2. Крик, яким женуть свиней. Чу, а то стопчу! (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах