чу
ЧУ, виг., розм.
1. Виражає захоплення, здивування.
А ось і Орися! Чу! Як же це гарненько прибрана! – ласкаво підійшов пан полковник хвастовський до гарненької русявенької дівчинки (Д. Мордовець).
2. Крик, яким женуть свиней.
Чу, а то стопчу! (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чу — Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309. Словник української мови Грінченка