1. Словник української мови Грінченка

чудан

Чудан, -на

м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудан — ЧУ́ДАН, а, ч., діал. У пісні – знахар. Пішла баба до чудана, одчудив він – одужала (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах