чудан
ЧУ́ДАН, а, ч., діал.
У пісні – знахар.
Пішла баба до чудана, одчудив він – одужала (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудан — Чудан, -на м. Знахарь. Встрѣчено только въ пѣснѣ: Пішла баба до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164. Словник української мови Грінченка