чудакуватість
ЧУДАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.
Властивість за знач. чудакува́тий.
Начальство вважало його за дуже ввічливу людину, за доброго педагога і тому прощало йому деяку милу чудакуватість... (О. Ільченко);
Старим людям життя завжди здається простішим, аніж воно є насправді. Може, то самовпевненість.., а може, звичайна стареча наївність, чудакуватість (В. Земляк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чудакуватість — чудакува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- чудакуватість — -тості, ж. Властивість за знач. чудакуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чудакуватість — ЧУДАКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. чудакува́тий. Начальство вважало його за дуже ввічливу людину, за доброго педагога і тому прощало йому деяку милу чудакуватість… (Ільч. Словник української мови в 11 томах