1. Словник української мови Грінченка

чудовно

Чудовно

нар. Чудесно. О, Мати Божа, що на Ченстоховій своїм вінцем небесним засвітила! Зроби чудовно, щоб ворожа сила ту вовчу яму трупом загатила. К. ЦН. 208.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудовно — ЧУДО́ВНО. Присл. до чудо́вний 1. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний); І щось бадьоре сниться – А може, то ява, – Немов лице в криниці Чудовно ожива (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  2. чудовно — чудо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чудовно — Присл. до чудовний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудовно — ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет. Словник синонімів української мови
  5. чудовно — ЧУДО́ВНО. Присл. до чудо́вний 1. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола (Мирний, II, 1954, 34); І щось бадьоре сниться — А може, то ява,— Немов лице в криниці Чудовно ожива (Рильський, І, 1900, 239). Словник української мови в 11 томах