1. Словник синонімів української мови

чудовно

ПРЕКРА́СНО присл. і предик., ЧУДО́ВО, ЧУДЕ́СНО рідше, ЧУДО́ВНО рідше, НЕЗРІВНЯ́ННО, НАВДИВОВИ́ЖУ, БЛИСКУЧЕ підсил., ПРЕДО́БРЕ підсил. розм., ПРЕЧУДОВО підсил. розм., ПРЕЧУДЕ́СНО підсил. розм., НАПРО́ЧУД розм., ЗНАМЕНИ́ТО розм., БОЖЕ́СТВЕННО заст., поет., БЛАГОДА́ТЬ предик., розм. Шевченко гаряче любив і прекрасно знав творчість Пушкіна, Грибоєдова, Лермонтова (М. Рильський); Михайло чудово плавав (О. Досвітній); Гей, ви, далі, далі безкінечні й сині, як чудесно в світі молодому жить! (В. Сосюра); Співала ж дзвінко, дужо, незрівнянно! А голос був — із щирого срібла! (П. Тичина); Пшениця розрослась і виколосилась навдивовижу (О. Стороженко); Я простий чоловік, то й взяв собі на мислі, Що Вишеньці моїй предобре у саду (Є. Гребінка); Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі пречудесно, пречудово (П. Тичина); Напрочуд грають кобзарі, Кипить шпарке весілля (П. Грабовський); Помітивши, як знаменито прислужує гостеві Сікурано, він (султан) так його уподобав, що попрохав каталонця уступити йому свого джуру (переклад М. Лукаша); — Ну куди тобі звідси: глянь, яка благодать! Лимани, коси, острови... (О. Гончар). — Пор. 1. до́бре, 1. прекра́сний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чудовно — ЧУДО́ВНО. Присл. до чудо́вний 1. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола (Панас Мирний); І щось бадьоре сниться – А може, то ява, – Немов лице в криниці Чудовно ожива (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  2. чудовно — чудо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. чудовно — Присл. до чудовний 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чудовно — ЧУДО́ВНО. Присл. до чудо́вний 1. Чорне кучеряве волосся, заквітчане польовими квітками, чудовно вилося коло білого чола (Мирний, II, 1954, 34); І щось бадьоре сниться — А може, то ява,— Немов лице в криниці Чудовно ожива (Рильський, І, 1900, 239). Словник української мови в 11 томах
  5. чудовно — Чудовно нар. Чудесно. О, Мати Божа, що на Ченстоховій своїм вінцем небесним засвітила! Зроби чудовно, щоб ворожа сила ту вовчу яму трупом загатила. К. ЦН. 208. Словник української мови Грінченка