чулко
Чулко, -ка
с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чулко — ЧУЛКО́, а, с., діал. Головний убір засватаної дівчини: картонний обруч, обвитий стрічками. Барвисте чулко. Словник української мови у 20 томах