чулко

Чулко, -ка

с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чулко — ЧУЛКО́, а, с., діал. Головний убір засватаної дівчини: картонний обруч, обвитий стрічками. Барвисте чулко. Словник української мови у 20 томах