чулко
ЧУЛКО́, а, с., діал.
Головний убір засватаної дівчини: картонний обруч, обвитий стрічками.
Барвисте чулко.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чулко — Чулко, -ка с. Головной уборъ засватанной дѣвушки: картонный обручъ, обвитый лентами, сзади также виситъ пучекъ лентъ. Вх. Зн. 81. Словник української мови Грінченка