1. Словник української мови Грінченка

чумаків

Чумаків, -ко́ва, -ве

Чумаковъ, принадлежащій чумаку. Чумакова жінка — молода удова. Чуб. V. 1032.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чумаків — ЧУМАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до чума́к 1; належний чумакові. Хіба не волею самою віє цей вітер низовий, що зібрав усі пахощі степові та кида їх у засмалене обличчя чумакове, куйовдячи його довгого вуса? (М. Коцюбинський); Чумакова жінка – молода удова (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. чумаків — чумакі́в прикметник Орфографічний словник української мови
  3. чумаків — -кова, -кове. Прикм. до чумак 1). || Належний чумакові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чумаків — Чумакі́в, -ко́ва, -ко́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. чумаків — ЧУМАКІ́В, ко́ва, ко́ве. Прикм. до чума́к 1; належний чумакові. Хіба не волею самою віє цей вітер низовий, що зібрав усі пахощі степові та кида їх у засмалене обличчя чумакове, куйовдячи його довгого вуса? (Коцюб., І, 1955, 181); Чумакова жінка — молода удова (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах