1. Словник української мови Грінченка

чухрати

Чухра́ти, -ра́ю, -єш

гл.

1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Вас. 147. Поставив мене чухрать гілля. Новомоск. у.

2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. Вас. 152, 202. Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, то б я дома сиділа, вовничку чухрала. Чуб. V. 684.

3) Бить, колотить. Лупіть Рябка! — сказав, — чухрайте! Ось батіг! Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 82). Хомиха кожен день свого Хому чухрала. Боров. 60.

4) Бѣжать. Маркев. 34. А ну ноги на плечі та й чухрай. Ном. № 4408. Видно й хати, та далеко чухрати. Ном. № 11423. От ми базікаєм, а час, мов віл з гори чухра, його не налигаєш. Г.-Арт. (О. 1861. III. 112).

5) Объ огнѣ пожара: бистро подвигаться, охватывая. Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом. Г. Барв. 472.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чухрати — (гілля) обрубувати, обтинати; (вовну) чесати; (звідки) тікати; (куди) чвалати, с. бігти; (щиро виконувати) ШКВАРИТИ, гатити; ЖМ. періщити, дубасити. Словник синонімів Караванського
  2. чухрати — див. бити; бігти; рубати Словник синонімів Вусика
  3. чухрати — ЧУХРА́ТИ, а́ю, ає́ш, недок. 1. що. Обламувати, обрубувати гілля на дереві, стовбурі; очищати від листя, кори. Поставив мене чухрать гілля (Сл. Б. Грінченка); Чухрали теслярі якісь колоди, по кузнях де-не-де вже стукотіли молоти (О. Словник української мови у 20 томах
  4. чухрати — чухра́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. чухрати — чу́храти 1. обрізати галуззя на деревині (ст) 2. вул.красти (ст)|| = бухати 3. вул.грати на гармоні (ср, ст) 4. чухати; дряпати (м, ср, ст)||чіхрати Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. чухрати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Обламувати, обрубувати гілля на дереві, стовбурі; очищати від листя, кори. 2》 перех. Чесати, очищати вовну від домішок, сміття. 3》 перех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. чухрати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  8. чухрати — Чухра́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. чухрати — ЧУХРА́ТИ, а́ю, ає́ш, недок. 1. перех. Обламувати, обрубувати гілля на дереві, стовбурі; очищати від листя, кори. Поставив мене чухрать гілля (Сл. Гр.); Чухрали теслярі якісь колоди, по кузнях де-не-де вже стукотіли молоти (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах