чухрати
ЧУХРА́ТИ, а́ю, ає́ш, недок.
1. що. Обламувати, обрубувати гілля на дереві, стовбурі; очищати від листя, кори.
Поставив мене чухрать гілля (Сл. Б. Грінченка);
Чухрали теслярі якісь колоди, по кузнях де-не-де вже стукотіли молоти (О. Ільченко);
– Він з дядьком Мусієм залишився в лісі. Гілля чухрають (А. Головко).
2. що. Чесати, очищати вовну від домішок, сміття.
Одні мили вовну, другі сушили її, треті чухрали (з навч. літ.);
Ой коли б ти хазяїн, та овечки собі мав, То б я дома сиділа, вовничку чухрала (П. Чубинський).
3. кого, розм. Завдавати ударів кому-небудь, сильно бити, шмагати кого-небудь; дубасити, періщити.
Хомиха кожен день свого Хому чухрала (Л. Боровиковський);
– Лупіть Рябка, – сказав [Пан], – чухрайте! ось батіг! – За що?.. – спитав Рябко, а Пан кричить: – Чухрайте! (П. Гулак-Артемовський);
Не дали йому бісові котолупи і слова промовити, стягли раба божого з коня і почали чухрать канчуками (О. Стороженко);
// перен. Різко вичитувати, лаяти, докоряючи за кого-, що-небудь.
Прийняв він мене прямо-таки підкреслено-ввічливо, немов між нами нічого не сталося і його не чухрав за мою особу сам Олександр Васильович (В. Логвиненко).
4. розм. Енергійно рухатися, бігти, їхати, поспішаючи куди-небудь.
Кузьма Трохимович далі подумав, що вже пора знімати свого салдата [солдата] та укладатись на віз і чухрати додому... (Г. Квітка-Основ'яненко);
Килина на поле чухрає колосків збирати (Панас Мирний);
– От же лукаве зілля, – щодуху чухраючи на завод, раз у раз спотикаючись під шаленим тріскотінням неба, охопленого полум'ям, без угаву банив чоловік свою жінку (Яків Баш);
* Образно. От ми базікаєм, – а час, мов віл з гори, Чухра: його не налигаєш (П. Гулак-Артемовський);
Так, дитино моя люба, Погуляй – твоя пора, Бо вже, може, лиха згуба І по тебе десь чухра (П. Грабовський);
// Тікати від кого-небудь.
Дзижчать кулі, з дзенькотом висипаються з вікон шибки. Відстрілявшись, біляки підхоплюють кулемет і знову чухрають – куди очі стоять (О. Гончар);
– Стріляйте, не жалійте патронів! – радив Ярошенко. – А коли вони вискакуватимуть з хат та будуть чухрати в ліс, я з своїми комнезамами з засідки братиму їх на мушку (В. Речмедін);
// Швидко поширюватися, охоплюючи щось, знищуючи його (про вогонь, полум'я).
Вихопився огонь із кватирочки та й пішов чухрати все кругом (Ганна Барвінок).
Значення в інших словниках
- чухрати — (гілля) обрубувати, обтинати; (вовну) чесати; (звідки) тікати; (куди) чвалати, с. бігти; (щиро виконувати) ШКВАРИТИ, гатити; ЖМ. періщити, дубасити. Словник синонімів Караванського
- чухрати — див. бити; бігти; рубати Словник синонімів Вусика
- чухрати — чухра́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- чухрати — чу́храти 1. обрізати галуззя на деревині (ст) 2. вул.красти (ст)|| = бухати 3. вул.грати на гармоні (ср, ст) 4. чухати; дряпати (м, ср, ст)||чіхрати Лексикон львівський: поважно і на жарт
- чухрати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех. Обламувати, обрубувати гілля на дереві, стовбурі; очищати від листя, кори. 2》 перех. Чесати, очищати вовну від домішок, сміття. 3》 перех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- чухрати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- чухрати — Чухра́ти, -ра́ю, -ра́єш, -ра́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- чухрати — ЧУХРА́ТИ, а́ю, ає́ш, недок. 1. перех. Обламувати, обрубувати гілля на дереві, стовбурі; очищати від листя, кори. Поставив мене чухрать гілля (Сл. Гр.); Чухрали теслярі якісь колоди, по кузнях де-не-де вже стукотіли молоти (Ільч., Козацьк. роду.. Словник української мови в 11 томах
- чухрати — Чухра́ти, -ра́ю, -єш гл. 1) Обрубывать вѣтви, сучья на деревѣ; обрывать однимъ движеніемъ руки рядъ листьевъ на вѣтви. Вас. 147. Поставив мене чухрать гілля. Новомоск. у. 2) Разбирать овечью шерсть, очищая отъ сору. Вас. 152, 202. Словник української мови Грінченка