чіпчик
Чіпчик, -ка, чіпчичок, -чка
м. ум. отъ чіпок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чіпчик — ЧІ́ПЧИК, а, ч. Зменш. до чіпо́к². [Ґава:] – Ні, пане Староміський, хтоби вас не знав! Вас, Богу дякувати всі знають! А почому чіпчики продаєте? (І. Франко); Убрали її паночка у чіпчик з стрічками рябенькими та й посадовили на кріслечку серед кімнати (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах