шабелька
Шабелька, -ки
ж. ум. отъ шабля.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шабелька — [шабеил'ка] -л'кие, д. і м. -л'ц'і, мн. шабеил'ки, шабеил'ок дв'і шабеил'кие Орфоепічний словник української мови
- шабелька — ША́БЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ша́бля. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабе́льку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (С. Руданський); Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько! .. Словник української мови у 20 томах
- шабелька — ша́белька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ша́бельки Орфографічний словник української мови
- шабелька — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- шабелька — -и, ж. Зменш.-пестл. до шабля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шабелька — Ша́белька, -льки, -льці; -бельки́, -бельо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шабелька — ША́БЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ша́бля. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабе́льку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (Рудан., Тв., 1959, 118); Казав козак, казав бурлак: — Дівчинонько-рибчинонько!.. Словник української мови в 11 томах