1. Орфоепічний словник української мови

шабелька

ша́белька

[шабеил'ка]

-л'кие, д. і м. -л'ц'і, мн. шабеил'ки, шабеил'ок

дв'і шабеил'кие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шабелька — ША́БЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ша́бля. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабе́льку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (С. Руданський); Казав козак, казав бурлак: – Дівчинонько-рибчинонько! .. Словник української мови у 20 томах
  2. шабелька — ша́белька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ша́бельки Орфографічний словник української мови
  3. шабелька — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  4. шабелька — -и, ж. Зменш.-пестл. до шабля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шабелька — Ша́белька, -льки, -льці; -бельки́, -бельо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. шабелька — ША́БЕЛЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ша́бля. Гей, браття-козаки, сідлайте-но коні! Черкніть для охоти вина!. До боку шабе́льку, на руки повіддя, На ноги стальні стремена! (Рудан., Тв., 1959, 118); Казав козак, казав бурлак: — Дівчинонько-рибчинонько!.. Словник української мови в 11 томах
  7. шабелька — Шабелька, -ки ж. ум. отъ шабля. Словник української мови Грінченка