1. Словник української мови Грінченка

шваркнути

Шваркнути, -кну, -неш

гл. Зазвенѣть, зазвучать, загремѣть. Ось шваркнуло.... вогняна стріла роспанахує небо. Мир. ХРВ. 32. З остатнім словом шваркнула з піхви шабля. Стор. МПр. 147.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шваркнути — див. вдарити Словник синонімів Вусика
  2. шваркнути — ШВА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до шва́ркати. Нервово видлубав [Василь] з пачки цигарку, шваркнув сірником (Ю. Мушкетик). 2. Із силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  3. шваркнути — шва́ркнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шваркнути — -ну, -неш, док., розм. 1》 Однокр. до шваркати. 2》 З силою кинути, шпурнути, ударити тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шваркнути — КИ́НУТИ кого, що (помахом руки, рук змусити летіти, падати або змусити летіти з метою влучити в когось, щось і т. ін.), МЕТНУ́ТИ, ШПУРНУ́ТИ розм., ЖБУРНУ́ТИ розм., ЖБУ́РИТИ розм., ШВИРГНУ́ТИ розм., ШВИРГОНУ́ТИ підсил. розм., ШВА́РКНУТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. шваркнути — ШВА́РКНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. Однокр. до шва́ркати. Нервово видлубав [Василь] з пачки цигарку, шваркнув сірником (Мушк., Серце.., 1962, 302). 2. З силою кинути, шпурнути, ударити і т. ін. Словник української мови в 11 томах