1. Словник української мови Грінченка

шведин

Шведин, -на

м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. Була потреба з шведином на морі. Морд. Пл. 126.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шведин — ШВЕ́ДИН, а, ч., заст. Швед. Індиком ходить там гишпанець [іспанець], Кротом же лазить португалець, Звіркує шведин вовком там (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. шведин — шве́дин іменник чоловічого роду, істота швед арх. Орфографічний словник української мови
  3. шведин — -а, ч., заст. Швед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шведин — Швед, -да і шве́дин, -на; шве́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шведин — ШВЕ́ДИН, а, ч., заст. Швед. Індиком ходить там гишпанець [іспанець], Кротом же лазить португалець, Звіркує шведин вовком там (Котл., І, 1952, 163). Словник української мови в 11 томах