1. Орфографічний словник української мови

шведин

шве́дин

іменник чоловічого роду, істота

швед

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шведин — ШВЕ́ДИН, а, ч., заст. Швед. Індиком ходить там гишпанець [іспанець], Кротом же лазить португалець, Звіркує шведин вовком там (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. шведин — -а, ч., заст. Швед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шведин — Швед, -да і шве́дин, -на; шве́ди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шведин — ШВЕ́ДИН, а, ч., заст. Швед. Індиком ходить там гишпанець [іспанець], Кротом же лазить португалець, Звіркує шведин вовком там (Котл., І, 1952, 163). Словник української мови в 11 томах
  5. шведин — Шведин, -на м. Шведъ. Звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. Була потреба з шведином на морі. Морд. Пл. 126. Словник української мови Грінченка