шведка
шве́дка 1
іменник жіночого роду, істота
представниця народу
шве́дка 2
іменник жіночого роду, істота
кінь
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шведка — ШВЕ́ДКА¹ див. шве́ди. ШВЕ́ДКА², и, ж., розм. Кінь шведської породи (невеликий, але міцний). Словник української мови у 20 томах
- шведка — I див. шведи. II -и, ж., розм. Кінь шведської породи (невеликий, але міцний). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шведка — Шве́дка, -дки, -дці; -дки, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шведка — ШВЕ́ДКА¹ див. шве́ди. ШВЕ́ДКА², и, ж., розм. Кінь шведської породи (невеликий, але міцний). Словник української мови в 11 томах
- шведка — Шведка, -ки ж. Родъ верхней одежды. Нам короткії шведки, повідмерзали литки. Гол. II. 109. Словник української мови Грінченка