швендати

Швендати, -даю, -єш, швендяти, -дяю, -єш

гл. Шляться, слоняться, бродить. Ном. № 4625. З чистилища швендають собі у пекло люльки палить. Стор. МПр. 43. Кобзарі швендяють поміж людьми. К. ЧР. 259.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me