швендя
Швендя, -ді
об.
1) Праздношатающійся, праздношатающаяся, непосѣда.
2) шве́нді справля́ти. Слоняться.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- швендя — див. ледачий; подорожній Словник синонімів Вусика
- швендя — ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти. Словник української мови у 20 томах
- швендя — шве́ндя іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- швендя — -і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- швендя — Шве́ндя, -ді; шве́нді, швендь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- швендя — ШВЕ́НДЯ, і, ч. і ж., розм. Той (та), хто любить швендяти. Словник української мови в 11 томах